50 – це так багато
Чекань, оцінок і важких уроків
50 – це так багато
Книжок, екзаменів, пригод за стільки років.
Школа… Щаслива у тебе доля:
навіть ті, що залишають тебе, не забувають ніколи. Ти продовжуєш жити у чиємусь спогаді, у
теплій згадці.
Коли росяним червневим ранком
нове покоління випускників іде зустрічати схід сонця, воно каже школі не
«прощай», а «до побачення», бо вірить,що повинно повернутися до неї, до
незабутнього свідка свого дитинства.
Цьогорічний травень для Рогізненської
ЗОШ виявився особливим – вона
відсвяткувала свої 50 і запросила на ювілей вчителів, які будували освіту в селі та випускників-ювілярів.
До організації та проведення свята
готувалися старанно і наполегливо всі вчителі школи та учні: збирали
інформацію, старі фотографії, спогади випускників, розсилали запрошення,
готували концертну програму.
Школа
будувалася за сприянням голови тодішнього колгоспу «Радянська Україна» Петра
Матвійовича Каратнюка і в 1962 році завершилося її будівництво. 1 вересня 1962
року 106 дітей та 11 вчителів вперше заповнили світлі класи новозбудованої
школи, яку очолила директор Галина Федорівна Грабко . Через рік директором
призначили Миколу Олексійовича Тріща,
який керував школою до 1994 року. За цей період було добудовано ще дві класні
кімнати, де навчаються учні початкових класів.
В 90-их роках появилася посада заступника
директора і її зайняла Лідія Іванівна Денес. Рогізненська школа була в числі
кращих шкіл району, учні отримували ґрунтовні знання, займали призові місця в
районних конкурсах, про випускників були хороші відгуки з тих навчальних закладів, де вони продовжували
навчання.
Протягом 1994 – 2007 років у
нашій школі був директором Михайло Павлович Марків та заступником Світлана
Василівна Корда. За цей час було перекрито школу та відновлено фасад. На
сьогоднішній день нова адміністрація –
директор Ігор Васильович Рібун та заступник Наталія Теодорівна Тимофтевич.
Минулого року в школі побудовано сучасні вбиральні, придбано мультимедійне
обладнання.
Кажуть, що обличчям школи є
її учні. Зараз тут навчається 55 школярів, які приймають активну участь в
районних конкурсах та олімпіадах, стають переможцями. Знання, які отримали
випускники в школі, дали плоди. Адже,
багато з них пішли по стежках своїх наставників, обравши професію вчителя.
Володимир Тріщ, Богдан Тріщ, Галина Білінська, Богдана Гладка залишилися
працювати в рідній школі. Чимало є медичних працівників, бухгалтерів,
продавців, працівників сільського господарства
та промисловості, деякі є приватними підприємцями. Володимир Дашинич став священиком, Володимир
Корда – головний технолог ТзОВ «ТОП-метал» у м. Львів, Галина Джулай – секретар ради м.Навояворівська, Роман Тріщ – доктор технічних наук,професор, зав. кафедрою Харківської інженерно-педагогічної академії , Ігор Мельник – кандидат технічних
наук, працює в Німеччині .Та, напевне, кожен випускник зберіг в душі трепетне, шанобливе
почуття, коли згадає про шкільний дзвінок та парту, про підручник та сувору тишу в класі.
Щасливі випускники, ніби 50
чи 45, або 30 років тому, юрбляться на шкільному подвір’ї, по-новому вдивляються в
обличчя своїх однокласників, яких не бачили давно або зустрічаються часто, та
не помітили чогось особливого, що б нагадало про шкільне дитинство. Хвилююча
зустріч з класними керівниками, вчителями.
На свято прийшли вчителі, які вже
багато років на заслуженому відпочинку – Ярослав Іванович Пущак, Степанія
Ільківна Прокопишин, Ольга Яківна Мельник, Марія Михайлівна Швед, Ірина
Олексіївна Зіняк. Старенька уже за віком Кіра Миколаївна Іщук, яка була в числі
тих, хто будував школу, приїхала з Дрогобича зустрітися зі своїми учнями.
Хвилиною мовчання присутні
вшанували пам'ять вчителів, імена яких назавжди в історії школи та теплій
згадці випускників. Це Ярослав Данилович Кофлик, Василь Маркович та Юлія
Дмитрівна Якименки, Микола Олексійович та Галина Федорівна Тріщ, Ольга Іванівна
Качуровська, Євдокія Матвіївна Швед, Лідія Іванівна Денес, Марія Миколаївна
Гвоздик, Світлана Василівна Корда
Спогадами про школу, своїх вчителів
поділився Ярослав Степанович Точ, клас якого 50 років тому був першим
випускним. Надія Ярославівна Данилишин свої спогади виклала у віршованих рядках, в яких згадала
про всіх вчителів, які їх вчили 35 років
тому.
Усіх присутніх щиро вітав
керівник відділу освіти Жидачівської РДА Роман Йосипович Свередюк і пообіцяв у
подарунок школі столи для їдальні. Сільський голова Гнат Гнатович Кухта зі словами вітання подарував ікону Ангела-Хоронителя
дітей. На згадку рідній школі я подарувала для шкільної бібліотеки 3 томи
«Екологічної енциклопедії». Випускники Василь Гладкий, Андрій Баран та
Володимир Тріщ, які створили вокально-інструментальний ансамбль «Рогозяни»,
дарували приємний настрій та веселу мелодію.
Вчителі та учні школи для
запрошених підготували змістовну концертну програму, де звучали вірші та пісні
про рідне село, школу, вчителів.
Школа… По-новому хвилює тиша твоїх
кабінетів, три ряди парт і та, за якою пройшов незабутній восьмий чи дев’ятий випускний клас. Навіть
важко повірити, що все це так недавно було частиною нашого життя. Але
переглядаємо старі фотографії і посміхається з них до нас шкільне дитинство та
юність. Вагомий слід залишили у нашому житті шкільні роки, тому теплом огортає
згадка про них.Хвилюючі епізоди свята:
